 |
НАША СПІЛКА: 2007 рік. |
Важливо
Президент САУ Варфоломеєва Т.В. звернулась з листом до Генерального прокурора України Медведька О.І. з приводу порушення професійних прав адвоката Г., якого було усунуто від участі як захисника у кримінальній справі. Нещодавно президент САУ мала нагоду безпосередньо Генеральному прокуророві викласти цю ситуацію та підкреслити, що такі порушення не є поодинокими, нерідко слідчі тиснуть на захисників, вимагаючи від них розкриття адвокатської таємниці, грубо поводяться з адвокатами, порушують їх професійні права.
На звернення президента САУ з зазначених питань до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надійшла відповідь, що це звернення взято Уповноваженим на контроль.
Як член ВККА, президент САУ також звернулась до голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І. з приводу порушення професійних прав адвоката Г. на досудовому слідстві. Виступаючи з цього питання на засіданні цієї комісії, Тетяна Варфоломеєва підкреслила, що останнім часом почастішали випадки безпідставного усунення адвокатів з процесу, допити їх як свідків з питань, що віднесено до адвокатської таємниці та інші порушення професійних прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності. Адвокати все частіше звертаються до САУ щодо захисту їх професійних прав.
Президент САУ внесла пропозицію – ВККА та КДКА узагальнити такі порушення, виявити їх причини та визначити шляхи виключення будь-яких посягань на права адвокатів.
На засіданні Правління САУ, що відбудеться 21 листопада, планується обговорити питання захисту професійних прав адвокатів.
ДОЛЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО АДВОКАТУРУ» ОБГОВОРЮВАЛАСЯ ВИЩОЮ КВАЛІФІКАЦІЙНОЮ КОМІСІЄЮ АДВОКАТУРИ, ВОДНОЧАС РОБОТА НАД ЗАКОНОПРОЕКТОМ «ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ» ІДЕ ПОВНИМ ХОДОМ ПІД ЕГІДОЮ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ...Члени Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури занепокоєні становищем навколо законопроекту «Про адвокатуру», який за рішенням Наради кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та ВККА був підготовлений спеціально створеною робочою групою у червні. Втім, напрацьований нею і обговорений в регіонах адвокатами проект закону «Про адвокатуру» не поданий і досі на заміну законопроекту Ю.Мірошниченка «Про адвокатську діяльність». Після значних змін і доповнень, внесених у проект Мінюстом, як повідомлялося, його зміст протирічить закладеним адвокатами концептуальним положенням. Проте, зараз ідуть перемовини щодо узгодження принципових положень, таких як проведення уніфікації, про отримання юристами-підприємцями статусу адвоката без складання кваліфікаційного іспиту, забезпечення виключного права адвокатів на ведення усіх справ в судах, створення професійної асоціації адвокатів з єдиним членством тощо. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури 17 жовтня підтвердила, що обстоюватиме варіант законопроекту, який було запропоновано робочою групою. У впровадженні реформи адвокатури в Україні у нагоді, мабуть, стане поїздка делегації адвокатів (в тому числі й віце-президента САУ Петра Бойка) до Вільнюса, де українським адвокатам надали можливість ознайомитися безпосередньо з проведеними у Литві реформами в адвокатурі. Зокрема, в цій країні адвокати отримали виключне право на представництво в судах, а юристів, що здійснювали приватну юридичну практику, одноразово усіх прийняли в адвокатуру без кваліфікаційних іспитів. Безоплатна правова допомога у Литві також зазнала істотних змін, потрапивши до державного керівництва нею.
Що ж до українського законопроекту «Про безоплатну правову допомогу», то робота над ним активно рухається у напрямі завершення під егідою Міністерства юстиції України.
Член Ради САУ Алла Ваннікова, яка представляє Спілку адвокатів України у Раді з координації реформи безоплатної правової допомоги, що створена при Міністерстві юстиції України, а також член правління САУ Наталія Вагіна - директор Офісу громадських адвокатів у м. Хмельницькому взяли участь у міжнародному семінарі з забезпечення якості безоплатної юридичної допомоги, який проходив у Кишиневі з 29 по 30 вересня. На відкритті семінару була присутня заступник Міністра юстиції Республіки Молдови Олена Мокану. Організаторами Міжнародного семінару виступили Юрие Куза, Координатор Програми БЮП, Фонд Сороса-Молдова; Моше Хакохен, Голова Офісу Громадського захисника м. Иєрусалим; Надія Хриптиевськи, Офіс громадських захисників м.Кишинева; Віктор Мунтеану, Директор Правової Програми, Фонд Сороса-Молдова; Заза Наморадзе, Директор Офісу в Будапешті, Правова Ініціатива Відкритого Суспільства; Анна Огородова, Правова Ініціатива Відкритого Суспільства; Роджер Сміт, Директор, JUSTICE. В роботі семінару брали участь адвокати Грузії, Молдови, Литви, України, переважно з числа тих, хто працює за програмами надання безоплатної правової допомоги.
Знаково, що в Молдові у 2007 році прийнято Закон «Про юридичну допомогу, що гарантується державою», яким її забезпечення покладено на громадських адвокатів та адвокатів, що її надають за заявою; відбір цих адвокатів здійснюється за конкурсом, який організує Національна Рада, і яка укладає з адвокатами відповідний договір. Встановлено право держави здійснювати контроль якості надаваних послуг. Разом з тим адвокати мають керуватися стандартами якості і нормами обсягу роботи, встановленими Національною Радою.
Відомо, що у законопроекті «Про безоплатну правову допомогу», який прискорено готується в Україні, застосовано модель, за якою надається така допомога у Литві та Молдові.
Було б доцільно українським адвокатам висловити своє бачення майбутнього Закону.
ЗАКОНОПРОЕКТ «ПРО АДВОКАТУРУ» ПІДДАВСЯ ДОСИТЬ СЕРЙОЗНОМУ «РЕДАГУВАННЮ» В МІНІСТЕРСТВІ ЮСТИЦІЇ. ФАКТИЧНО БУЛИ ПЕРЕКРЕСЛЕНІ НАЙБІЛЬШ ПРИНЦИПОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУ, РОЗРОБЛЕНОГО РОБОЧОЮ ГРУПОЮ ТА УЗГОДЖЕНОГО З АДВОКАТАМИ ...Втім, як стало відомо керівництву Спілки адвокатів, законопроект піддався досить серйозному «редагуванню» в Міністерстві юстиції - фактично був перекреслений документ (найбільш принципові його положення), розроблений робочою групою та узгоджений з адвокатами на регіональних конференціях. Дивно, але членів робочої групи не ознайомили з цим варіантом законопроекту наівть на засіданні, яке провів з ними Міністр юстиції 25 вересня. Не очікували такого сюрпризу і європейські експерти, котри аналізували проект робочої групи і його саме й обговорювали на круглому столі, який було проведено в Києві 26 вересня ССВЕ (Асоціацією адвокатських товариств Європейського Союзу) спільно з Міністерством юстиції України та Комітетом Верховної Ради України з правової політики.
Ситуація, що склалася з законопроектом, спонукала Правління Спілки терміново, 25 вересня, провести засідання і прийняти рішення, в якому зазначено, що САУ з приводу концептуальних засад реформування адвокатури неодноразово, принципово і послідовно приймала рішення, які базуються на міжнародних документах про адвокатуру та європейському досвіді організації адвокатури і здійснення адвокатської діяльності. Розроблені і схвалені Спілкою адвокатів концептуальні засади розвитку адвокатури України були підтверджені не тільки рішеннями з’їздів САУ, а й рішенням З’їзду адвокатів України, та викладені в Меморандумі. Члени Правління САУ підтвердили, що САУ залишається на своїх позиціях щодо реформування адвокатури, і «підтримує законопроект «Про адвокатуру», підготовлений робочою групою, створенною ВККА.
АДВОКАТИ ОБГОВОРЮЮТЬ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМИ АДВОКАТУРИ В УКРАЇНІ. ВИСЛОВЛЮЮТЬСЯ РІЗНІ ДУМКИ ЩОДО УНІФІКАЦІЇ ...4 ЛИПНЯ ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ ПРОВЕЛА РОЗШИРЕНЕ ЗАСІДАННЯ, НА ЯКОМУ БУЛИ ПРИСУТНІ МАЙЖЕ ...ЗАКІНЧЕНО РОБОТУ НАД НОВОЮ РЕДАКЦІЄЮ ЗАКОНОПРОЕКТУ "ПРО АДВОКАТУРУ" ...(З текстом проекту Закону можна ознайомитися в розділі "Законопроекти")
СПІЛКА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ЗВЕРНУЛАСЬ ДО МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ М.ОНІЩУКА З ПРИВОДУ ЗАКОНОПРОЕКТУ ...САУ ЗВЕРТАЄ УВАГУ НА НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В МЕЖАХ САМОЇ АДВОКАТУРИ, НЕ ДОПУСТИТИ ЇЇ ПІДМІНИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ АБО ДЕРЖАВНОЮ АДВОКАТУРОЮ, ЗАПОБІГТИ НЕХТУВАННЮ ПРИНЦИПАМИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДВОКАТУРИ ТА НЕВТРУЧАННЯ В АДВОКАТСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ. СПІЛКА АДВОКАТІВ ПРОСИТЬ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ ІНІЦІЮВАТИ ЗМІНИ ДО ВІДПОВІДНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ВАРТОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ АДВОКАТІВ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ.
(Див.у розділі "Звернення та заяви")
ПРЕЗИДЕНТ СПІЛКИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ІНІЦІЮВАЛА ПІДГОТОВКУ НАУКОВОГО КОМЕНТАРЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ ...ПРЕЗИДЕНТ САУ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ГОЛОВИ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ ЩОДО НАДАННЯ ДОПОМОГИ У ВИВЧЕННІ ВІДПОВІДНОЇ ПРАКТИКИ КДКА І ВККА, А ТАКОЖ ЗАПРОСИЛА ЙОГО УВІЙТИ ДО СКЛАДУ СТВОРЕНОГО АВТОРСЬКОГО КОЛЕКТИВУ З ПІДГОТОВКИ КОМЕНТАРЯ ТА ДО СКЛАДУ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПІДГОТОВКИ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ.
ПРЕЗИДЕНТ СПІЛКИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ВВАЖАЄ ЗА НЕОБХІДНЕ ВНЕСТИ ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО СТАТТІ 59 КОНСТИТУЦІЇ ...Просимо надсилати пропозиції...
29 БЕРЕЗНЯ ПРЕЗИДЕНТИ СПІЛКИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ Й АСОЦІАЦІЇ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ...текст Меморандуму (pdf)
Актуально
21.10.08
 |
|
Робочий момент засідання Фоторепортаж див. <тут> |
Група українських адвокатів, починаючи з 2007 року, проводила організаційну роботу та неформальні консультації з метою об’єднання відомих адвокатів різних країн світу для творчого обміну думками із злободенних питань адвокатської діяльності, аналізу законодавства про адвокатуру та практикі його застосування, формулювання – на основі міжнародних стандартів – експертних висновків з найбільш складних питань функціонування адвокатури та здійснення адвокатської діяльності, консолідації зусиль, спрямованих на підвищення ролі адвокатури в світі та престижу адвокатської професії.
 |
|
С.Володіна (Росія), Е.Вайшля (Латвія), В.Кіккас (Україна), В.Маслов (Одеса :) Фоторепортаж див. <тут> |
Таким чином, зараз особливо відчувається потреба в обміні думками по цим складним проблемам, відчувається необхідність запозичення позитивного досвіду організації адвокатури, обмін законодавством про адвокатську діяльність та практики функціонування адвокатури в світі. Неабиякою є колективна думка представників адвокатської професії з цих актуальних і гостро дискусійних питань, зокрема, на рівні наукових висновків міжнародних експертів.
 |
|
Фото на згадку Фоторепортаж див. <тут> |
Враховуючи чисельність невирішених питань функціонування адвокатури і все частіше виникаючих нових викликів часу, що потребують глибокого наукового осмислення та широкого обговорення на міжнародному рівні, доцільно об’єднати зусилля представників адвокатур різних країн для професійного діалогу про сучасне та майбутнє адвокатської професії й для вироблення на цій основі узгоджених рекомендацій парламентам, урядам та міжнародним організаціям. Нерідко буває вкрай необхідним експертний висновок з конкретної ситуації в адвокатурі, заснований на міжнародних стандартах професії, прийнятої у світі практики, нарешті традицій адвокатури, аналіз запропонованих законодавчих новел.
27.09.08
26 вересня 2008 р. відбувся Восьмий Круглий стіл «Європейська модель української адвокатури (до питання про законопроект «Про адвокатуру»)». Він проводився згідно з рішенням про постійнодіючий Круглий стіл з проблем адвокатури, організатором якого є Спілка адвокатів України та Академія адвокатури України.
У своєму виступі Президент САУ Варфоломеєва Т.В. повідомила про те, що напередодні відбулося засідання Правління САУ, яке прийняло рішення стосовно питань, пов’язаних із законопроектом «Про адвокатуру», який було підготовлено у травні-червні робочою групою, створеною ВККА. Вона нагадала, що на початку року САУ та АПУ підписали Меморандум про концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру, у якому було узгоджено точки зору з приводу майбутнього розвитку адвокатури в Україні; між тим, по декількох, найбільш принципових питаннях, не вдалося дійти єдиної точки зору. Втім, сторони зобов’язалися не подавати альтернативних законопроектів, а шукати шляхів зближення позицій із спірних питань.
Невдовзі Міністром юстиції М.Оніщуком була проголошена ідея уніфікації професії (об’єднання юристів-підприємців та адвокатів) і внесення відповідних змін в законодавство.
Народний депутат України Мірошниченко Ю.Р. пообіцяв подати на заміну раніше ним внесеного законопроекту «Про адвокатську діяльність» інший проект, узгоджений з адвокатською спільнотою. Такий законопроект був напрацьований, обговорений адвокатами в регіонах, на нараді в Ялті і з внесеними зауваженнями переданий народному депутату України Мірошниченку Ю.Р., який плідно працював з робочою групою, до якої входили представники Мін'юсту та інших організацій. Останній проголосований варіант законопроекту був переданий на узгодження до Міністерства юстиції, хоч представник цього відодмства був членом зазначеної робочої групи.
Як стало відомо керівництву Спілки адвокатів, законопроект піддався досить серйозному «редагуванню» в Міністерстві юстиції, і фактично був перекреслений документ (найбільш принципові його положення), розроблений робочою групою та узгоджений з адвокатами на регіональних конференціях. Дивно, але членів робочої групи не ознайомили з цим варіантом законопроекту наівть на засіданні, яке провів з ними Міністр юстиції 25 вересня. Не очікували такого сюрпризу і європейські експерти, котри аналізували проект робочої групи і його саме й обговорювали на круглому столі, який було проведено в Києві 26 вересня ССВЕ (Асоціацією адвокатських товариств Європейського Союзу) спільно з Міністерством юстиції України та Комітетом Верховної Ради України з правової політики (див.: порівняльна таблиця оригінальної та відредагованої версій законопроекту. – pdf, 680 kB).
Ситуація, що склалася з законопроектом, спонукала Правління Спілки терміново, 25 вересня, провести засідання і прийняти рішення, в якому зазначено, що САУ з приводу концептуальних засад реформування адвокатури неодноразово, принципово і послідовно приймала рішення, які базуються на міжнародних документах про адвокатуру та європейському досвіді організації адвокатури і здійснення адвокатської діяльності. Розроблені і схвалені Спілкою адвокатів концептуальні засади розвитку адвокатури України були підтверджені не тільки рішеннями з’їздів САУ, а й рішенням З’їзду адвокатів України, та викладені в Меморандумі. Члени Правління САУ підтвердили, що САУ залишається на своїх позиціях щодо реформування адвокатури, і «підтримує законопроект «Про адвокатуру», підготовлений робочою групою, створенною ВККА.
У рішенні Правління САУ засуджено спроби перетворити адвокатську діяльність на підприємницьку, відкрити вільне входження до адвокатури (без кваліфікаційних іспитів) юристів, котрі займаються наданням правових послуг, фактичну відмову в законопроекті від створення єдиної професійної організації тощо. У разі подання такого законопроекту до Верховної Ради, Спілка адвокатів залишає за собою право вийти з Меморандуму і подати альтернативний законопроект, вдатися до інших заходів на захист адвокатської професії й адвокатури як такої. Зміст цього рішення був доведений до відома Міністра юстиції М.Оніщука та народного депутата України Ю.Мірошниченка на зустрічі в Мінюсті з членами робочої групи – представниками САУ, СЮУ, АПУ, ААУ. Повідомивши про цю прикру ситуацію, Т.Варфоломеєва наголосила на тому, що за відсутності гарантій на монополію адвокатської професії, втрачається сенс уніфікації, намічається спротив не тільки серед адвокатів, а й серед юристів-підприємців щодо злиття цих професій, отже, найкращим виходом з цієї ситуації було б прийняття закону про надання юридичних послуг юристами-підприємцями, який би врегулював ліцензування цієї діяльності, компетенцію юристів-підприємців, а також ...
18.09.08
Напередодні визначних подій в українській адвокатурі – проведення Круглого столу за участю ССВЕ та Комітету Верховної Ради (Київ, 26 вересня 2008 р.), засідання Міжнародної науково-експертної Ради адвокатури МНЕРА, яка збирається 25 вересня 2008 р. у столиці України за ініціативою Спілки адвокатів України, та восьмого круглого столу Академії адвокатури «Європейська модель української адвокатури», відбулася непересічна подія у адвокатурі Узбекистану – 13 вересня створена Палата адвокатів як професійна організація з обов’язковим членством.
Наші узбецькі колеги візьмуть участь у роботі МНЕРА, і ми зможемо більш детально обговорити питання, яких багато в українських адвокатів, зокрема, у зв’язку з декотрими відходами, що намічаються при узгодженні з відомствами законопроекту про адвокатуру, від проголошених позицій у останньому його варіанті, котрий готувався робочою групою, спеціально створеною Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
На жаль, втручання у процеси демократичного реформування адвокатури відбуваються в колишніх республіках СРСР однаково – стремління підпорядкувати адвокатуру державі, обмежити її самостійність, уникнути створення потужної професійної організації тощо.
Схожість ситуацій, в яких опиняються одна за одною країни, де проходять правові реформи, спонукає звернутися до досвіду різних країн світу. Академія адвокатури України видає серію книжок з порівняльного аналізу законодавства про адвокатуру.
Не пройшли непоміченими й висловлювання відомих вчених та адвокатів з приводу декотрих обмежень загальноприйнятих принципів адвокатури при створенні Палати адвокатів в Узбекистані, котрі дуже нагадують ситуацію, що відбувається в нашій країні.
Наводячи різні думки з цього приводу, цитуємо їх мовою оригіналу.
Гулнора ИШАНХАНОВА, председатель Ташкентского городского отделения Ассоциации адвокатов Узбекистана:
«Из Указа Президента Республики Узбекистан «О мерах по дальнейшему реформированию института адвокатуры» следует, что создаваемая в Узбекистане Палата адвокатов должна стать действенной системой самоуправления адвокатуры, которая на основе принципа невмешательства в деятельность своих членов и независимости объединит всех представителей нашей профессии. Для дальнейшего развития в стране гражданского общества такая профессиональная корпорация необходима, чтобы адвокаты могли принимать эффективное участие в создании отвечающих требованиям времени нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность адвокатуры как одного из основных институтов защиты прав и свобод человека». «Неудачное, непродуманное реформирование адвокатуры может привести к непоправимым последствиям. Следует помнить, что адвокатура – институт гражданского общества, стоящий на страже прав человека и демократических ценностей. Любые кардинальные трансформации в этой области должны быть осуществлены на основе сотрудничества государства, общества и профессиональных объединений адвокатов с учетом мнения всех участников этих важных и сложных правовых отношений».
Из решения Правления Палаты Адвокатов Республики Узбекистан:
«Создание Палаты адвокатов Республики Узбекистан с обязательным членством в ней каждого, кто желает практиковать, как адвокат, должно было стать залогом невмешательства государства в дела органа самоуправления адвокатуры и большего доверия государства адвокатуре, которая самостоятельно создала бы внутри корпоративные правовые и организационные основы функционирования института адвокатуры с четкими и строгими Правилами профессиональной этики, за соблюдением которых следили бы сами адвокаты, организовала бы непрерывное образование адвокатов, приняла бы на себя обязательства по представлению адвокатов во всех государственных и общественных организациях, по защите адвокатов от незаконных притеснений в связи с выполнением профессиональных обязанностей, по продвижению интересов адвокатуры и прав человека в обществе и др. Существование Ассоциации адвокатов, членство в которой не было обязательным, не могло обеспечить саморегулирование профессии».
Каково же было наше удивление, когда постановлением Кабинета Министров Республики Узбекистан от 27 мая 2008 года №112 «Об организации деятельности Палаты адвокатов Республики Узбекистан» были урегулированы, в том числе, и вопросы формирования органов управления Палаты. Очевидно, что в компетенцию правительства не может входить решение данноо вопроса, поскольку в противном случае науршаются требования статьи 58 Конституции Республики Узбекистан, статьи 5 Закона Республики Узбекистан «Об общественных объединениях», статьи 4 Закона Республики Узбекистан «О негосударственных некомерческих организациях. Вопреки Указу Президента, вместо обеспечения создания действенной централизованной системы самоуправления адвокатуры, было предусмотрено, что председатель Палаты адвокатов и его заместители избираются конференцией палаты по представлению Министерства юстиции РУз сроком на пять лет из числа избранных конференцией членов Правления Палаты адвокатов, не местах образуются территориальные управления Палаты адвокатов(?), руководители территориальных управлений назначаются на должность (из числа действующих на соответствующей территории адвокатов) и освобождаются от должности председателем Палаты адвокатов РУз».
Как считают судья Верховного Суда ФРГ в отставке доктор Д.Брайер и адвокат Ф.Дигмайер (эксперты ГТЦ)
«Создание Палаты, как некоммерческой организации с правами юридического лица, соответствует международным стандартам. Имеются большие сомнения относительно предусматриваемой организации Палаты сверху вниз в форме единственной Республиканской Палаты с территориальными подразделениями в областях и г. Ташкенте. Систему самоуправления адвокатуры рекомендуется организовывать на основе местных палат. В духе самоуправления было бы правильным придать местным органам самоуправления адвокатов статус самостоятельных «региональных Палат адвокатов», а не территориальных управлений. Создание Палат адвокатов с обязательным членством всех адвокатов имеет центральное значение. Однако, по нашему мнению, имеются сомнения в отношении предложения Министерства юстиции и Ассоциации адвокатов о создании Палаты адвокатов на базе Ассоциации адвокатов. Палата имеет статус корпорации публичного права и поэтому существенно отличается от частного объединения. В этой связи, с нашей точки зрения, требуется новое создание Палат адвокатов в качестве органов профессионального самоуправления».
Доцент Канафин Д.К. у проведеному ним аналізі Указу Президента Республіки Узбекистан «Про заходи з подальшого реформування інституту адвокатури в Республіці Узбекистан» написав:
«В рассмотренных нами странах (Великобритания, Франция, Германия, Росія, США) адвокаты объединены в профессиональные организации и, как правило, членство в этих организациях является обязательным для получения статуса профессионального защитника. Очевидно, что это не только дань традиции, но и продиктованная практикой потребность. Как справедливо замечено в Основных положениях о роли адвокатов, принятых восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступлений, в 1990 г.: «Профессиональные ассоциации адвокатов играют жизненную роль в поддержании профессиональных стандартов и этических норм, защищают своих членов от преследований и необоснованных ограничений и посягательств, обеспечивают юридическую помощь для всех, кто нуждается в ней, и кооперируются с Правительством и другими институтами для достижения целей правосудия и общественного интереса».
Согласно некоторым исследованиям, в Европе только в Швеции и Финляндиинет нет ограничений в отношении лиц, осуществляющих юридическую практику. Несмотря на определенные различия в степени организации адвокатских сообществ, можно констатировать наличие профессиональных объединений на региональном уровне (коллегий, палат, ассоциаций). Следует признать, что, как правило, именно на этом уровне сконцентрированы основные полномочия адвокатских организаций по управлению сообществом: лицензирование, прием в членство, дисциплинарная практика, менеджмент и др.
Очевидно, это самая оптимальная форма самоорганизации, поскольку только так можно добиться эффективного обеспечения основных демократических принципов существования адвокатских сообществ: выборности и сменяемости органов управления, их подотчетности коллективу, невмешательства в деятельность адвокатов, коллегиальность и своевременность принятия решений.
Как показывает анализ международного опыта, создание общенациональных адвокатских объединений необходимо в большей степени для осуществления функции представительства в органах законодательной и исполнительной власти, отстаивания интересов профессионального сообщества в процессе правотворчества и взаимодействия с центральными органами государственного управления. В тоже время, защита прав и законных интересов адвокатов, организация правовой помощи гражданам, управление профессиональным сообществом и решение кадровых вопросов наиболее эффективно на региональном уровне».
16.08.08
05.08.08
Конституція гарантує безоплатну правову допомогу у випадках, передбачених законом.
Яким саме законом, громадянам, які прагнуть реалізувати це своє конституційне право, здебільшого невідомо. От і звертаються люди за правовою консультацією будь-куди та до будь-кого, а ті у свою чергу відсилають їх до різних організацій, до чиновників, котрі знов направляють їх по колу. У розпачі громадяни пишуть у газети, народним депутатам, Президенту і навіть у Європейський Суд. Отже, більшість населення не володіє інформацією про те, де отримати безоплатну правову допомогу і як захистити свої права.
У затвердженій Президентом України Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні наголошено на незадовільному стані надання безоплатної правової допомоги в Україні і невідповідності основним європейським вимогам забезпечення доступу особи до правосуддя.
За оприлюдненими даними Харківського інституту соціальних досліджень, 73% засуджених взагалі не знали і їм не повідомляли про їхні права при затриманні, 40.2% засуджених осіб відмовились від адвоката під впливом працівників міліції, практично кожний п'ятий опитаний вважає, що безоплатна правова допомога може бути радше шкідливою, ніж корисною. Всеукраїнська газета (№ 114) у матеріалі «Бесплатный адвокат бывает только… в Конституции» стверджує, що багатьом українцям послуги кваліфікованого адвоката недоступні.
Як насправді в Україні йдуть справи із наданням безоплатної правової допомоги, виясняли юристи та журналісти під час зорганізованого Міжнародним Фондом «Відродження» Круглого столу «Чи може правова допомога в Україні бути якісною та безоплатною?». Йшлося, зокрема, про підготовку Мінюстом проекту закону «Про безоплатну правову допомогу» і ті ризики, які можуть виникнути із запровадженням муніципальної адвокатури, відбору адвокатів за конкурсом (тендером) для роботи за відповідними програмами з надання безоплатної правової допомоги і фактично виведення їх з організаційної системи адвокатури з підпорядкуванням спеціально створеним державою структурам.
Нещодавно адвокати, які працюють в Офісах громадського захисту в Україні, Ізраїлі, Литві, Молдові, Грузії, Угорщині, Англії, США зібралися на зорганізований Міжнародним фондом "Відродження" семінар-тренінг у Ялті (див. фоторепортаж з події). Обмін досвідом, дискусії, вирішення складних завдань під час тренінгу, відпрацювання навичок розробки стратегії захисту стануть у нагоді учасникам семінару. Адвокати, які працюють в українських офісах і мають чималий досвід, поділилися ним із зарубіжними колегами. Зокрема голова нещодавно відкритого Хмельницького офісу Н.Вагіна та Білоцерківського офісу В.Кіккас добре знають позитивні і негативні моменти у організації цілодобового надання правової допомоги затриманим, роботи адвокатів як єдиної команди. Досвід цих офісів мав бути ретельно проаналізований і врахований авторами законопроекту «Про безоплатну правову допомогу», зокрема членами спеціально утвореної Мінюстом комісії з підготовки законопроекту, до складу якої входять представники різних відомств і громадських організацій, зокрема Спілки адвокатів України (член Ради Спілки А.М.Ваннікова).
Експеримент, який декілька років проходить в Україні щодо форм організації роботи адвокатів з надання безоплатної правової допомоги, на думку директора Програми «Верховенство права» МФ «Відродження» Р.Романова, засвідчив, що саме адвокати в межах самої адвокатури успішно адаптуються до нових умов здійснення такої безоплатної правової допомоги у кримінальних справах. Природно, що значна увага на Круглому столі була приділена саме діяльності пілотних проектів «Офіси громадського захисту», які створені в Харкові, Білій Церкві та Хмельницькому, де успішно працюють адвокати з надання громадянам безоплатно правової допомоги, виконання якої оплачується адвокатам, які працюють в зазначених офісах, за рахунок спонсорських коштів. Благодійна програма "Безоплатна правова допомога" фінансується Благодійною організацією "Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива", Міжнародним фондом "Відродження" і здійснюється у співпраці з Правовою Ініціативою Інституту Відкритого Суспільства, Міністерством юстиції України, Спілкою адвокатів України, Асоціацією правників України.
У відповідності з програмою, в офісах постійно чергують адвокати, котрих викликають при кожному затриманні особи, до речі з початком роботи офісів у цих містах зменшилась кількість затриманих осіб. Під час Круглого столу наводилася статистика цифри, що свідчить про ефективність Офісів громадського захисту. Наприклад, за 7 місяців діяльності Хмельницького Офісу було звільнено 53,4% підзахисних, до яких було застосоване затримання за підозрою у скоєнні злочину. В Офісі у м.Біла Церква за останній звітний період лише в 27,5% від загальної кількості рішень судом було призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Це відповідає сучасним тенденціям щодо заміни позбавлення волі альтернативними видами покарань.
У затвердженій 8 квітня 2008 р. Президентом України Концепції реформування кримінальної юстиції України передбачено необхідність завершення становлення адвокатури як незалежної самоврядної організації, яка здійснює функцію захисту у кримінальному провадженні, а також реалізувати Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схвалену Указом Президента України від 9 червня 2006 року, яка передбачає створення засад для впровадження державної системи доступної та якісної правової допомоги, котра б відповідала потребам суспільства. На реалізацію положень обох Концепцій завершується розробка законопроекту «Про безоплатну правову допомогу» та доопрацьовано законопроект, внесений народним депутатом Ю.Р.Мірошниченком «Про адвокатську діяльність», які, безсумнівно мають бути узгоджені між собою, в тому числі в частині надання адвокатурою безоплатної правової допомоги населенню, причому не тільки в кримінальних справах, а й в інших випадках, як закріплено в Конституції.
